Як медіація допомогла фермерському господарству знайти вихід з глухого кута.
Цей кейс розповідає історію справжніх людей.
Ми змінили їх імена та ретельно “заблюрили” всі особисті деталі, які могли б на них вказати, тому що дбаємо про збереження конфіденційності наших клієнтів. Проте, сподіваємось, що нам вдалось зберегти для читачів ”Зерна” суть та сіль описаного конфлікту, передати емоції, які його супроводжували, та радість від здобуття красивих рішень.
Тимур та Юрій – друзі дитинства. У свої 42 та 43 роки відповідно вони досягли певного успіху в різних галузях аграрної сфери, але ніколи не працювали разом.
Ідея придбати привабливий готовий сільськогосподарський бізнес на двох за «вигідні гроші» здалася їм дуже вдалою: по-перше, це дозволяло у складчину зібрати повністю потрібну для інвестиції суму, по-друге, давало можливість збільшити пакет професійного досвіду та комерційних зв’язків, а по-третє, спогади про хлопчачу дружбу для них все ще були важливі та значущі.
Фінансовий внесок Юрія склав 75% від необхідної суми, 25% додав Тимур. Проте обидва партнери наголошували, що добре б було згодом свої частки вирівняти до чесних 50 на 50.
Юрій також своєрідною додатковою інвестицією у спільний бізнес вважав залучення до запуску нового підприємства свого зведеного брата Максима. Двадцятип’ятирічного Макса він обожнював, жартома називав «малим», але визнавав, що той у свої роки вже у деяких бізнесових питаннях його - "дорослого" - перевершує. До того ж Юрій вважав, що портфель комерційного директора нового підприємства для «малого» - це відчутний плюс у його кар’єрну карму.
Новий спільний бізнес друзів дитинства отримав назву ФГ «Редис».
***
«Редис» не став супер успішним бізнесом так швидко, як на це сподівались Тимур та Юрій.
Левову частку прибутку вони вкладали в експансію нових земель і технічне оснащення – це було частиною їхнього задуму. На свої потреби залишали менше третини. І мізерність цієї третини не давала партнерам відчуття належного фінансового задоволення від значної кількості роботи, яка вже була виконана кожним.
До того ж ніяк не виходило налаштувати належне функціонування управлінської машини «Редису»: вона нібито й була у наявності, проте “їхала” лише тоді, коли її із зусиллями штовхали усі разом. Хоча бувало, що штовхали у різні сторони. І це реально дратувало.
Бізнес, на який покладалися великі надії, поступово ставав для друзів реальним приводом для розчарування, головного болю та безсонних ночей.
Юрій запропонував Тимуру спробувати врятувати партнерську справу за допомогою медіації.
***
Медіація не надає готових відповідей. Вона використовує влучні питання, які допомагають клієнтам самим побачити варіанти хороших рішень та обрати з них оптимальні.
“Як ви бачите ситуацію з вашим спільним бізнесом своїми очима?” - з цього питання Юрію та Тимуру почався пошук хороших рішень для “Редиса”.
Юрій розповів, що бачив «Редис» як одну з декількох своїх ефективних інвестицій. Що сподівався, що його досвіду роботи у навколоаграрних галузях вистачить, щоб легко та без значних витрат сил та часу зробити з фермерського господарства прибуткове джерело. Що Тимур, який істотно менше вклався грошима, буде це компенсувати тим, що більшість операційних проблем візьме на себе та буде більше часу проводити “на землі”. Що Макс вже у 25 років отримає гучну посаду, а з часом завдяки фінансовій долі старшого брата стане повноцінним партнером. Проте жодне зі сподівань не здійснилось, як мріялось: бізнес розвивався важко, великих зисків не давав, Тимур прагнув усі важливі справи вирішувати колегіально і відповідальність на себе брати не поспішав, а Макс чомусь попри отриманий директорський портфель зовсім не сяяв від щастя.
Тимур сподівався, що все, що стосується «Редису» вони з Юрієм будуть робити разом, як робили усе разом колись у дитинстві. Що прибутки від ферми дадуть йому можливість в осяжні терміни збільшити розмір свого партнерського внеску, щоб відчувати себе по-справжньому повноцінним співвласником - і він неодноразово про це говорив Юрію. Розчаровувало Тимура й те, що, здавалось, ставлення до нього старого приятеля стало якимось відстороненим, прохолодним, не товариським. Його засмучувало, що все частіше той немов робив спроби розв'язувати робочі питання не з ним особисто, а через свого молодшого брата. Через це виникали адміністративні проблеми, тяганини, непорозуміння. Здавалося, що і новий бізнес, і стара дружба готові розсипатись на друзки у будь-який час.
Юрій порівняв свої відчуття через це із блуканням темним курником у надії назбирати трішки яєць у дірявий кашкет дідуся: сподівалися на бенкет з яєчнею, а вже й їсти не хочеться…
Розповіді партнерів продемонстрували, що їх очікування на початку співпраці були, по-перше, різними, а по-друге, не узгодженими: вони візуалізували ідеальний «Редис» та ідеальну взаємодію зовсім по-різному. Але кожен мав щиру впевненість, що його ідеальна картина - щось само собою зрозуміле, щось таке, що пояснювати не варто.
Проте мали Юрій та Тимур й те спільне, що давало підґрунтя для пошуку конструктивних рішень. Кожен з них наголошував, що прагне зробити «Редис» прибутковим бізнесом, який буде мати зрозумілу та ефективну адміністративну структуру. А ще зберегти важливі для обох дружні відносини.
***
Починаючи обговорення майбутнього «Редису» та його власників, медіатори спитали, чи не вважають за доцільне Юрій та Тимур запросили до переговорного процесу ще когось, хто з цим майбутнім пов’язаний у їх баченні та здатен на нього впливати.
Так до медіації долучився Макс.
Те, як він почувається у ситуації, що склалась, про що він мріє теж було дуже важливо для процесу.
А Макс мріяв з «Редису»… втекти. Ні, він, безумовно відчував щиру вдячність до старшого брата через його довіру та практично батьківську турботу. І чесно відпрацьовував і довіру, і зарплатні гроші. Але йому зовсім не хотілось працювати у віддаленому фермерському господарстві. Бо було дуже важливим жити у місті, бо у місті мешкала та навчалась в університеті його дівчина Лєра. Лєра вже прийняла від нього обручку, вони вже готувались до весілля й були п’яні від кохання. До того ж Максу було складно знайти порозуміння з Тимуром: здавалось, партнер брата його недолюблює та не визнає як кваліфікованого фахівця і керівника. Брату на це він не скаржився, щоб не виглядати ябедником та хлопчиком, який не впорався з дорослою роботою. Ідеальне майбутнє Макса було зовсім не пов’язано з «Редисом». Хоча заради брата він був би готовий якийсь час виконувати свої обов’язки та допомогти знайти й підготувати людину, яка з радістю обійме його нинішню посаду. І так, йому теж не було байдуже, яким буде майбутнє «Редису», і збереження добрих відносин з братом та Тимуром було для них важливим.
***
Троє різних людей - Юрій, Тимур і Макс, які вступали у співпрацю з різними очікуваннями та різною, взаємозаперечною візією, як виявилось, мали й багато спільних інтересів.
Саме спільні інтереси стають наріжними каменями для пошуку рішень у будь-якій медіації.
Спільні інтереси стали основою й для розв’язання партнерських проблем ФГ «Редис».
В угоду за результатами медіації увійшли пункти, які зробили зрозумілими та прозорими відносини між партнерами господарства, дозволили збалансувати їх інтереси, підвищили рівень довіри один до одного.
Юрій та Тимур визначили та узгодили володіння частками у ФГ «Редис», оргструктуру, посади, ролі в управлінні, трудову участь, порядок надання відпусток та лікарняних, бонуси.
Вони також визначили та узгодили правила регулювання майбутнього бізнесу: добровільний екологічний вихід одного з партнерів з-поміж учасників, порядок вирішення конфліктів між партнерами, механізми комунікацій у випадку deadlock ситуацій.
Юрій, Тимур та Макс домовились, що Макс залишить посаду комерційного директора, як тільки знайде та підготує для себе заміну, але не пізніше, ніж за 6 місяців з дня підписання угоди; що весь період підготовки наступника він буде отримувати зарплатню у повному обсязі з можливістю працювати віддалено, якщо це не буде впливати на якість виконання професійних обов’язків.
У медіаційному застереженні, яким завершилась угода, Юрій та Тимур закріпили рішення про те, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які можуть виникнути у майбутньому, вони будуть вирішувати за допомогою медіації.
Кейс для публікації підготували:
- Ольга Тюріна, медіатор Commercial Mediation Group
- Олег Тюрін, медіатор Commercial Mediation Group
Матеріал опубліковано в журналі "Зерно", випуск 2023 № 11 (208), Видавництво "Зерно".