Їй, йому та трьом їхнім дітям повертатися, скоріш за все, буде нікуди. Спогади про бабусин ще будинок у затишному містечку на Сході, який вони до 2022-го встигли перетворити на сучасний та крутезний та яким пишалися, вже майже не болять. Ампутовані...

Дай мені не те, чого я бажаю, а те, що мені дійсно необхідно.

Антуан де Сент-Екзюпері, «Молитва»

Вони живуть під Києвом в орендованому житлі. Цілком дружно.

Дуже намагаються підтримувати одне одного.

Серйозні суперечки виникли між членами сім’ї взимку, коли українцям повідомили, що можливий суцільний блекаут. Катерина наполягала на необхідності терміново придбати житло: щоб було власне, щоб його обігріти було можливо у якийсь доступний спосіб, щоб воно давало прозорі варіанти того,  де здобути достатньо води та як розв'язати проблему туалету для п’ятьох людей.

Грошей за таких умов вистачало лише на будинок у селі, що за 280 кілометрів від Києва: з пічечкою, свердловиною… та можливістю у перспективі побудувати каналізацію.

Отже, Катерина наполягала. Її чоловік Данило та діти Макс, Соня та Руслан категорично не погоджувались. Аркуш, розділений сторонами навпіл для «за» та «проти» та заповнений дрібно вагомими аргументами, до згоди не приводив. Катерина була на межі прийняти рішення всупереч колективної думки сім’ї. Вона навіть потай від чоловіка вже внесла за будинок завдаток. Проте страх, що це може призвести до краху відносин з рідними, підштовхнув її до того, щоб звернутися за допомогою медіації.

***

Порядок денний був зафіксований максимально лаконічно: «Будинок».

Позиція Катерини звучала так: «Якщо блекаут станеться, якщо він затягнеться хоча б на тиждень, сім’я з трьома дітьми у міській квартирі не впорається з побутовими викликами. До того ж в селі буде безпечніше під час руйнівних зимових обстрілів».

Данило та діти відповідали: «Ми віддамо за цей будинок все, що маємо зараз, а він не врятує, він зруйнує наше життя. Або стане дорогою одноразовою примхою».

Катерина малювала для присутніх переваги «садка вишневого біля хати».

Данило та діти ставили раціональні питання: скільки буде коштувати доїхати до роботи? Де будуть навчатись діти, коли закінчаться онлайни? У яку суму влетить провести в будинок каналізацію та чи вийде це взагалі зробити? Чи не доведеться гірко шкодувати через відмову від теперішнього житла, адже бюджет двох вагомих розхідних статей одночасно не винесе?

Складалось таке враження, що Катерина у своїй позиції наполеглива, проте невпевнена. На користь наполегливості було те, що вона говорила. На користь невпевненості – те, як вона говорила: це було схоже на ілюстрацію постулату, що слова можуть брехати, а невербаліка, мова тіла – ні.

• Катерина, давайте трішки відпочинемо від дискусії та помріємо, – запропонували клієнтці медіатори. - Уявіть собі, що ви та ваші рідні дійшли згоди щодо придбання будинку, що його вже придбали. Якою була б ваша перша дія у статусі його власниці?
• Я зміню номерні знаки на своєму авто.

Катерина відповіла, немов вистрелила. Без жодних роздумів. Не використовуючи умовного способу. Без жодного зв’язку з попереднім контекстом спору.

• Розкажете про це більше?
• Якщо ми придбаємо будинок, то зможемо прописатися в Київській області. А це нам дасть право змінити номера на машині. На відповідні.
• Чому це так важливо?
• Тому що через наші «східні» номери на кожному блокпості нас перевіряють, як чужинців! Тому, що коли десь стає відомо, що я зі Сходу, мене питають, чи зручно мені розмовляти українською - може російською буде краще?! Тому, що я пам’ятаю, як хвилювалась, що під час пошуку роботи в Києві мені та моєму чоловікові будуть відмовляти через те, що ми з регіону, на який ще досі дехто покладає відповідальність за те, що відбувається!
• Чуємо, що для вас важливо відчувати себе своїми серед своїх. Для кожного з нас це важливо.
• Важливо.
• Ми розуміємо, що для вас це чутлива тема, але, якщо ви не будете заперечувати, давайте разом подивимось на ситуації, які навели як приклад тригерних через свою причетність до Сходу.
• Добре.
• Тоді ми зараз спитаємо вас не як жінку, а як фахівця, який працює у правозахисній сфері, згодні? Чи є практичний сенс перевіряти більш ретельно авто з номерами регіонів, де ведуться активні бойові дії?
• Так. В них можуть перевозити нелегальну зброю, наприклад.
• Тоді питання про мову. Та, пропозиція, про яку ви розповідали, ми чуємо, вас зачепила. Але мала вона якісь наслідки? Який варіант спілкування ви та ваші співрозмовники обрали?
• Я просто відповідала, що я та уся моя сім’я послуговуємося українською.
• Тобто та пропозиція була не про докір, насправді?
• Ні. Можливо, я просто боялась його почуті, тому й почула.
• Ви ще розповідали про свої побоювання щодо роботи. Розповісте про це трішки?
• Насправді, з цим все було нормально. Я себе трішки лякала, дуже хвилювалась. Але все пройшло нормально. І для мене, і для чоловіка. Моя вирішальна співбесіда була навіть сповненою підтримки.
• Отже, виходить, що іноді ви себе лякаєте катастрофічними прогнозами, а потім все відбувається нормально. Проте відчуття тривоги залишається, і воно пов’язане з вашою малою батьківщиною. Так?
• Я раніше про це не думала. Відчувала, скоріш. Але схоже, так і є. І схоже, з цим потрібно почати працювати серйозно.
• Чи допоможе подолати цю ситуацію придбання будинку?
• Боюся, що це лише додасть проблем.
• А з блекаутом що будемо робити?
• Я насправді все вже продумала. До того ж в мене Данило такий, що з ним можна пережити будь-який блекаут…

***

Від купівлі будинку сім’я відмовилась з відчутним полегшенням. Катерина сказала, що, звісно,  спробує повернути передплату, але, навіть якщо їй це не вдасться, буде вважати це щепленням від імпульсивних рішень.

Вдягаючи пуховики та натягуючи шапки, дорослі та діти голосно ділились придуманими хитрощами, які зможуть допомогти впоратись з відсутністю тепла та світла, «якщо що».

І було дуже приємно чути, що зараз вони обговорюють задачу, що їх єднає. Та бачити, що їм дуже радісно це робити.